Еволюція пліч-о-пліч з алкоголем
- А на що схоже похмілля?
- Це так, ніби дві мавпи кидають тобі в голову камінням.
Ірена КАРПА
("Фройд би плакав")
Аборигени північно-східної Африки ловлять диких бабуїнів, залишаючи відкритими посудини, наповнені міцним пивом.
Мавпи елементарно п’яніють. Німецький зоолог спостерігав за цими тваринами у стані алкогольного сп’яніння, тримаючи їх у клітці.
Він описав поведінку та дивну міміку бабуїнів: наступного ранку після пиятики тварини були дуже розсерджені та похмурі;
вони підтримували свої голови (які очевидно боліли) двома лапами і справляли відверто жалюгідне враження.
Вам це нічого не нагадує...?
Але, коли їм пропонували пиво чи вино, вони з відразою відвертались. Однак насолоджувалися лимонним соком.
Американські мавпи, після того, як їх одного разу напоїли бренді, більше ніколи не підходили до спиртного.
Вже тільки на підставі цього їх можна назвати розумнішими за багатьох людей.
Якщо, на думку Дарвіна, людина і мавпа однаково реагують на похмілля, їх потрібно співвідносити. Це не єдиний його аргумент, однак він став вихідною точкою, яка доводить, що єпископи (його головні "опоненти") — такі ж примати.
Він робив глобальні висновки про еволюцію, звісно не тільки на підставі цього спостереження, але його безперечно також можна вважати передвісником більш пізньої теорії походження людини.
Якже ми до життя такого "докотилися"?
Ще до того, як стати людьми, ми вже були любителями випити.
Алкоголь мав і має природне походження. Приблизно чотири мільярди років тому, коли життя тільки зароджувалось, одноклітинні мікроорганізми безтурботно плавали в первинному бульйоні. Ці наші "найпращури" з апетитом поглинали з нього цукор та виділяли замість цього етанол і діоксид вуглецю. Іншими словами — випускали під себе "бухлішко".
Але еволюція і цим не обмежилась, і згодом на планеті з’явилися дерева з різноманітними фруктами, які, якщо їх не збирати, починають бродити. Під час бродіння виділяються цукор і алкоголь, на який злітаються плодові мушки - дрозофіли. Чи напиваються ці створіння "без поводу" може достеменно і невідомо. Але, коли самець плодової мушки у своїх романтичних прагненнях опиняється непотрібним зневажливій самиці, кількість випитого ним алкоголю різко збільшується!!!
Так що ж там "попередники"?
Зазвичай для тварин природа не генерує алкоголю в кількостях, достатніх для організації "солідної вечірки".
Але бувають і винятки. Річ у тому, що поблизу Панами є острів, на якому водяться мавпи-ревуни.Вони залюбки можуть поласувати
переспілим плодом пальми астрокаріума (із вмістом алкоголю 4,5%). Ревуни стають буйними та галасливими, потім — сонливими,
а іноді навіть зриваються з дерев, травмуючи себе. Якщо ви конвертуєте об’єм алкоголю, який вживають мавпи-ревуни, до їхньої ваги,
він буде еквівалентний двом пляшкам вина, випитим протягом 30 хвилин.
Неслабенька така "гуляночка"...
І це не єдині наші алко-конкуренти.
У людях закладено те, щоб пити. Ми до біса майстерні у цьому. Але і в цьому природа нагадує нам, що зазнаватись не треба.
Ніколи не намагайтеся перепити
малайську тупаю,
а якщо вже вирішили — не ведіться на спроби зробити поправку на різницю між вами у вазі.
Ці малнькі тваринки можуть випити дев’ять пляшок вина і нічого не відчути.
Усе тому, що тупаї пристосовані виживати на ферментованому пальмовому нектарі.
Протягом мільйонів років еволюція природним чином обирала найкращих п’яниць на теренах Малайзії, і тепер тупая — абсолютний чемпіон.
Гіпотеза «сп’янілої мавпи»
Проте ми, люди, не відстаємо. Ми розвивалися, щоб пити. Десять мільйонів років тому наші предки спустилися з дерев. Не зовсім зрозуміло, навіщо конкретно вони це зробили, але однією з причин міг бути якийсь мальовничий переспілий фрукт на землі у лісі.
Стиглі фрукти починають бродити та гнити через дріжджі, які розмножуються всередині та на поверхні плодів.
Дріжджі розщеплюють цукор, в результаті чого утворюється етанол - спирт, який є основою будь-якого алкогольного напою.
Стиглі плоди містять приблизно 0,6% етанолу, плоди, які впали на землю, - до 0,9%, а перестиглі - цілих 4,5% спирту.
А це вже Пивко, або, навіть, Вінішко
Тож ми розвинули свій нюховий аналізатор так, щоб відчувати аромат алкоголю на відстані. Алкоголь був маркером, який приводив нас до цукру. Запах етанолу допомагав тваринам відшукувати солодкі ласощі у великому лісі. До того ж спирт і сам по собі був джерелом енергії, а також стимулював апетит.
Усе це призвело до того, що сьогодні науковці називають ефектом аперитиву. Смак і аромат алкоголю викликають у нас апетит, що насправді, — коли ви задумаєтеся, — досить дивно. Якщо алкоголь містить багато калорій, чому поглинання певної кількості цих калорій викликає в людини бажання поглинути ще більше?
Можна почути від людей, що невелика доза спиртного стимулює роботу травної системи, однак це не зовсім так. Ви отримаєте аналогічний ефект, навіть якщо будете вводити алкоголь внутрішньовенно. І люди, які ніби сидять на дієтах, зриваються теж не через втрату самовладання. Алкоголь впливає на роботу певного AgRP-пептида в нашому мозку, що, у свою чергу, викликає у людини відчуття жахливого голоду. Крім того, саме цей пептид спрацьовує, коли ви насправді зголодніли й хочете перекусити, іноді понад всяку міру.
Таким чином ви отримуєте систему, яка працює у зворотному напрямі: з кожним шматочком в організм надходить певна кількість алкоголю (або цукру, з якого організм сам виробляє алкоголь). На нього реагує зв'язаний з AgRP-пептидом нейрон у вашому мозку, а тому, відчуваючи ще сильніший голод (жагу до алкоголю), ви починаєте більше їсти (ПИТИ алкоголь).
Алкоголь не їжа, у травні шляхи його може вміститися набагато більше. Тому природа дала нам засіб страхування від передозу. Механізми утилізації алкоголя пов'язані з ще одним еволюційним надбанням - виникненням у нас особливого ферменту алкогольдегідрогенази
Завдяки цьому люди (чи прабатьки людей) несподівано отримали можливість перепити всіх інших приматів.
Але і тут, як зараз "дехто" полюбляє казати є ньюанс
Зрештою, існує ще одна — фінальна і надзвичайно важлива для нас — деталь: як саме ми п’ємо?
Людина випиває в компанії. Ми пропонуємо посидіти знайомим. Водночас на душі в такі моменти тепло та спокійно, а ті, хто опиняються поруч, стають нашими друзями. Найцікавіша частина в теорії «п’яної мавпи» пов’язана з тим, що все, про що йшлося, — частина запрограмованої еволюції. Ми насолоджуємося алкоголем, адже це наша нагорода за поглинання калорій. Ми збираємося компаніями, бо для приматів характерно орієнтуватися і турбуватися про свою сім’ю, свій рід. Ми п’ємо разом, бо так ми точно розуміємо, що захищені від хижаків. І якщо одна сп’яніла людина — це безперечна жертва, двадцять сп’янілих людей змусять подумати двічі навіть зголоднілого шаблезубого тигра.
Ти не один!
З цим вже не посперечаєшся: ми - не єдині пияки в світі тварин.
І навіть якщо дехто з нас є переконаним непитущим, наші далекі предки, вочевидь, такими не були.
Але міру треба знати у всьому!
Бо не виживемо.
І без того вже природу замучали.
Контролюйте свої звички, пийте, але не захоплюйтесь!
А якщо буде погано з похмілля,
чи взагалі, боронь Боже, запой...,
Дзвоніть негайно нам!
І ми завжди допомоможемо!
Достатньо лише зателефонувати:
099-970-59-30 - Vodafone (MTC)
067-959-85-70 - Київстар
063-360-97-70 - Lifecell (Лайф)
Або залиште заявку
Лікар зв'яжеться з вами
найближчим часом
Поділиться: